Шляхом Сонця - Nokturnal Mortum

Я не знаю, як раніше ми жили

Якою брехнею тоді нас поїли

Якою брудною водою вмивали

Імена тих, хто тоді катували

…сила гасне на очах

…гордість тане в брудних словах

Я бачив, як вітер ніч жене

Як Сонце у прірву сідає

Як місяць вмивався у холодній воді

Як зорі шукають тепла

А ти лети… крізь холод та біль

Лети… до Сонця лети

Лети… щоб світло в крові

Залишилось назавжди

Я бачив воїнів — вони мене вели

До кола кострів, до свята богів

Я зупинився — води напився

Чистої, прозорої, як правди святої

Я вітер почув — я силу відчув

Що Сонцем гріє, душу жаліє

Я в коло зайшов — долю знайшов

В небі лише наші зорі віддзеркалюють у морі

Прадідівська сила в тім, що вірили вони

Що життя залежить лише від них

Вони несли свій меч в руці

Та кожен знав, за що померти міг

Їх сила в тім, що шляхом Сонця йшли

І не звертали нікуди

Вогонь горів в очах героїв — палали їх серця

Лунали пісні небокраєм — славили меча

Мою країну хрестом клеймували

Нашу волю в гній заривали

Потім зорею люд катували

Останні надії з душ вибивали

Сила сяє в очах

Вона народилась в щуриних серцях

Сила крила розпрямляє

Але то не наша сила

У пітьмі поживи шукає

Сліпота людська — не віра

А ти лети… крізь холод та біль

Лети… до Сонця лети

Лети… щоб світло в крові

Залишилось назавжди