Ніч - Арсен Мірзоян

Доведи, що звістка в останнє, нестримне бажання що то чутки

І слухавка падає вниз і замість розмови кризь

Важкі гудки, я не перебільшую і настрій собі псую

І ніч не відмовиться шукати по вулицям

Загадки…

Ніч упаде на місто яскравими фарбами вечірніх суконь дим, цигарок граньчаки,

битий посуд поранений світ наших кухонь, ця ніч виклик прози, цей дощ,

її сльози, у світлі фар ДПС, довершені будні, вагітні майбутнім вже зваженим

без терез, дівочі секрети під соло кларнету наспівує місяць джаз.

І МИ ЩЕ НЕ ПАРА, ТА Я НЕЗАБАРОМ ЙОМУ РОЗПОВІМ ПРО НАС…

Твій портрет друкують газети,

Дратують стадети її секрет,

Чи згадуєш мене ще?

Чи може я ніби щез?

Новий сюжет, слухавку на кидати,

про все їй розповісти…

Бо ніч не відмовиться, шукати по вулицям…

Загадки…

Ніч упадає на місто, яскравими фарбами вечірніх суконь дим, сигарок раньшаки,

битий посуд поранений світ наших кухонь, ця ніч виклик прози, цей дощ,

мої сльози, освітлює фар ДПС, довершені будні, вагітні майбутнім вже зваженим

без Дерез, дівочі секрети під соло кларнету наспівує місяць час.

І МИ ЩЕ НЕ ПАРА, ТА Я НЕЗАБАРОМ ЙОМУ РОЗПОВІМ ПРО НАС…