Плющ - Бумбокс

Хотів би я тебе, мов плющ, обняти

Так міцно, щільно, і закрить од світа

Я не боюсь тобі життя одняти

Ти будеш мов руїна, листом моїм вкрита

Плющ їй дає життя, він обіймає

Боронить від негоди стіну голу

Але й руїна стало так тримає

Товариша, аби не впав додолу

Їм добре так удвох, — як нам з тобою,

А прийде час розсипатись руїні

Нехай тоді вона плюща сховає під собою

Навіщо здався плющ на самотині?

Хіба на те, аби валятись долі

Пораненим, пошарпаним, без сили

Чи з розпачу повитись на тополі

І статися для неї гірш могили?

Плющ їй дає життя, він обіймає

Боронить від негоди стіну голу

Але й руїна стало так тримає

Товариша, аби не впав додолу

Їм добре так удвох, — як нам з тобою,

А прийде час розсипатись руїні

Нехай тоді вона плюща сховає під собою

Навіщо здався плющ на самотині?

Нехай тоді вона плюща сховає під собою

Навіщо здався плющ на самотині?