When Gods Leave Their Emerald Halls - Drudkh

Холодні далекі зірки тануть

У темній воді лісових озер,

Сонце, що котиться тропою богів

За чорніючі пагорби,

Вітер, що пестить неслухняну

Гриву польових трав —

Все зберігає мовчання,

Наче відчуває близьку загибель.

Туман укутає ліси

В передранкові сутінки,

Підніматиметься

Над мовчазною водою

До верховіття дерев.

Роси блищатимуть

На лугах в останній раз,

Зустрічаючи схід сонця.

Осінь зодягне холодні хащі

В потускніле золото,

Дощі змиють яскравість фарб…